Другий етап Інтелект-ліги пройшов під гаслом: «Дайош київські питання»!

Завжди були незадоволені. Навіть після такого, на мою скромну думку, якісного пакету запитань, у декого виникнуло «героїчне» бажання усе споганити і зіпсувати під маскою благородності. Мовляв, не терпітиму я такого ставлення до своїх знавців-побратимів, боротимуся за чистоту запитань у всьому світі! Безперечно, кожен має право на свою думку, а правда в кожного своя. Однак, є певні неписані (та й писані теж) норми поведінки, які повинні дотримуватися усі, що вже говорити про інтелектуальну еліту. Чи не так? Бо ж просили: не світіть запитання. Почекайте кілька днів і тоді вже перемивайте їм кісточки, шукайте помилки і неточності, дискутуйте із авторами. Бо ж не приємно і трохи соромно перед тими, хто приклав зусиль до створення хорошого пакету. Перше враження почасти формує подальшу думку про людину. То що вони подумають про Вас, шановні нестримні знавці?

Власне, почав з того, що накипіло і не сподобалося. А от приємного, що цікаво, було куди більше. Давайте спробуємо порівняти харківські питання (з глянцевих журналів і з грубими помилками), якими нас годували протягом кількох останніх років та київські (власне київські, а також московські, саратовські та пітерські). Останні, безумовно, складніші. Зловіть себе на думці, який відсоток відповідей ви написали ще до того як Володимир Жмурко дочитав запитання? Хіба про Поталу (поталу) – бо іншого варіанту не було. Більшість відповідей народжувалася в процесі обговорення, гравці шукали істину, а не просто її писали. А коли звучала правильна відповідь, то багато хто з нас хапався за голову або лупив кулаком по столі. Хіба це не ознака хорошого запитання? А тепер згадайте як ви реагували на більшість харківських запитань? Кривилися і миттю забували. А як часто ви говорили своїм партнерам: «Класне запитання!» Рідко, ге? Зверніть увагу ще на одну деталь. Харківські питання супроводжувалися, як мінімум, двома-трьома апеляціями. Коломна, логічні дуалі – нормальне явище.

І лише одна апеляція на другому етапі. Та й стосувалася вона не запитання, а того, що, будьмо відвертими, команда просто не змогла сформулювати свою відповідь. Відповідь, до слова, була вірною. Я вже не раз говорив про апеляції. «Гільйотина» ніколи не писала і не писатиме протестів. Така наша позиція. Позиція інших команд суттєво відрізняється. І все ж, я б не дозволив собі написати апеляцію на зарахування відповіді «Премії імені Сталіна», якщо правильна відповідь «Лауреати сталінської премії» (до того ж це цитата). Бо премії в ліжку не... лежать. Там лежать лауреати. Мені було б соромно. Це, до речі, рецедив. Згадайте відповідь «Зірка п’ять кінців»... Тому насамперед треба шукати проблему в собі, а потім уже в суддях. Вибачайте, якщо когось образив. Все-таки апеляційне журі зарахувало цю відповідь, а. отже, й інші їй подібні. Шкода…

Тепер по результатах. Насамперед, варто відзначити серйозний прогрес «Валідолу» і «Сітхів», які взяли по двадцять київських запитань. Правда, редактор пакету Володимир Печерога сказав, що цього трохи мало, можна було брати ще кілька. А Володимир Висоцький сказав би так: «Интелехты разные у нас – повышай свое образованье» ?. Третьою знову стала «Арматора». Цікаво зіграли «КУЕМбрідж» та «Утопічний хаос». У третьому турі вони зіграли практично ідентично – по 5 запитань. Найвеселіше було у першому та другому турах. Якби вони об’єдналися на засадах: перший тур грає «КУЕМбрідж», а другий - «Утопічний хаос», перемога була б у їхній кишені. 20 питань і серйозний відрив по рейтингу від «Валідол-Оболонь». А якби вони грали навпаки – з трьома запитаннями у двох перших турах далеко не заїдеш... Такий ось колапсик.

Словом, усе тільки починається. А команді «Ну і ШО» потрібно взяти себе в руки, щоб починання тривали. Бо з такими темпами (два останні місця) усе може закінчитися дуже швидко.

В неділю черговий етап. На ньому уже буде більш-менш ясно хто на що претендує.

PS Після того, як автор надіслав листа із текстом до пана Президента, він зайшов на сторінку Інтелект-ліги, щоб дізнатися думку народу. Можете собі уявити, що він подумав, коли прочитав пост Теда Лещака. Автор звісно сумнівається, що пан Лещак стояв у нього за спиною, коли той писав текст, тому валить усе на збіг обставин і незаангажованість інтелектуальних флюїдів :)))

Спеціально для ЛОЛІТ-Інфо
щиро Ваш Ростик Ящишин

· Moonlight січень 03 2009 14:57:54 · 0 Коментарів · 10401 Переглядів ·